Оцінка майна

Проведення оцінки майна

Проведення оцінки майна є обов’язковим у таких випадках:

  • створення підприємства (господарських товариств) на базі державного або комунального майна;
  • реорганізація, банкрутство, ліквідація державних, комунальних підприємств або підприємств з часткою державного (комунального) майна;
  • виділення або визначення частки в спільному майні, в якому є державна або комунальна частка;
  • визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до нього вноситься майно господарських товариств з державною (комунальною) часткою, а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника з складу такого товариства;
  • приватизація та інше відчуження у встановлених законом випадках оренди, страхування державного (комунального) майна, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;
  • переоцінка основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

В інших випадках – за рішенням суду або у зв’язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Оцінка нерухомості

Володіння інформацією про вартість нерухомості дає можливість правильно розпорядитися майном, коштами, вчасно зорієнтуватися і вигідно розмістити наявний капітал або взяти кредит у банку під заставу нерухомості.

Визначення різних видів вартості дає об’єктивну інформацію про реальну ціну об’єкта і буде корисна при прийнятті рішень, пов’язаних з комерційним використанням оцінюваного об’єкта і управлінням його ринковою вартістю.

Необхідною умовою формування і розвитку ринку нерухомості, є незалежна оцінка вартості нерухомості.

Незалежна оцінка нерухомого майна обов’язково проводиться у випадках:

  • Застави державного або комунального майна;
  • Під час врегулювання спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Процес оцінки включає в себе наступні основні етапи:

  • збір інформації про об’єкт оцінки;
  • аналіз ринку нерухомості, що відповідає сегменту цього ринку і аналогічних об’єктів;
  • розрахунки з застосуванням відповідних підходів та методів оцінки
  • узгодження результатів розрахунків;

результатом роботи оцінки нерухомості є звіт про оцінку – це письмовий документ, який відповідає всім вимогам професійної етики, зрозумілим і доступним чином відображає хід процесу оцінки і містить в собі використані оцінювачем вихідні дані, їх аналіз, висновки і підсумкову величину вартості.

Підстави для проведення оцінки

Оцінка нерухомості проводиться на підставі договору між суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання – і замовником оцінки або на підставі рішення суду про призначення відповідної експертизи з оцінки майна. У випадках, зазначених у нормативно-правових актах з оцінки, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб’єкти оціночної діяльності – органи державної влади та органи місцевого самоврядування – проводять оцінку самостійно на підставі наказу керівника. Якщо ж законодавством передбачена обов’язковість проведення незалежної оцінки майна, то органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки, шляхом укладення договору з оцінювачами, визначеними на конкурсних засадах, у порядку, встановленому законодавством.

Договір на проведення оцінки укладається в письмовій формі.

Замовниками оцінки можуть бути власники майна або їх довірені особи. Замовник повинен забезпечити доступ до майна, що підлягає оцінці, дати йому необхідну і достовірну інформацію про об’єкт.

До істотних умов договору на проведення оцінки майна відносяться наступні:

  • перелік майна, що підлягає оцінці;
  • мета проведення оцінки; вид вартості майна (яке підлягає визначенню);
  • дата оцінки, термін виконання;
  • розмір і порядок оплати, права та обов’язки сторін, умови про конфіденційність;
  • відповідальність сторін, порядок врегулювання суперечок.

Законодавством або сторонами можуть бути передбачені й інші істотні умови.

Оцінка жилої нерухомості

Проведення незалежної жилої нерухомості необхідне у наступних випадках:

  • Укладання угоди з купівлі-продажу, даруванні, міні.
  • Перереєстрація права власності після смерті власника.
  • Розділ майна при розлученні або інших судових суперечках.
  • Передача квартири під заставу (кредитування).

Для проведення експертної оцінки жилої нерухомості необхідні наступні документи:

  • Правовстановлюючі документи, тобто документи, на підставі яких жилова нерухомості належить господарю. Це може бути договір купівлі-продажу, договір дарування, міни, свідоцтво про право власності, рішення суду тощо.
  • Технічний паспорт БТІ.
  • Паспорт власника (співвласника) жилої нерухомості. У випадку смерті власника необхідно надати свідоцтво про смерть, документ, який пов’язує померлого та спадкоємця (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, рішення суду тощо), паспорт спадкоємця.

Оцінка нежитлової нерухомості

Оцінка нежитлової нерухомості є одним з найбільш розповсюджених у даний час видів оцінки і містить у собі визначення вартості права власності або інших прав, наприклад, права оренди, права користування і т.д

Оцінка комерційної нерухомості враховує розмір доходу, ризик і період, пов’язаний з його одержанням; оцінка бере до уваги багато факторів, що впливають на здатність об’єктів нерухомого майна приносити дохід (місце розташування, стан, якість, функціональне призначення і т. д.), особливий інтерес представляє наявність або відсутність різного роду обтяжень оцінюваних об’єктів. Оцінка комерційної нерухомості базується на трьох основних підходах: витратному, прибутковому і порівняльному.

Ринкова вартість об’єкта оцінки комерційної нерухомості – найбільш ймовірна ціна, за якою об’єкт оцінки може бути відчужений на відкритому ринку в умовах конкуренції, коли сторони угоди діють розумно, розташовуючи всією необхідною інформацією, а на величині ціни угоди не відбиваються які-небудь надзвичайні обставини.