Основні положення

  • всі лізингові платежі за датою нарахування відносяться до валових витрат підприємства, що в свою чергу призводить до зменшення розміру прибутку до оподаткування і, як результат, підприємство сплачує менше податку на прибуток
  • з усієї суми лізингових платежів (яка становить: вартість майна, відсотки та комісії, нараховані лізинговою компанією) підприємство отримує право на податковий кредит з ПДВ, тобто ПДВ відшкодовується в повному розмірі
  • протягом дії договору лізингу майно знаходиться на балансі лізингової компанії, а у лізингоодержувача на позабалансовому рахунку, що у свою чергу не вимагає додаткових зусиль бухгалтерії на ведення обліку даного майна
  • лізингові платежі не відображаються на балансі лізингоотримувача як зобов’язання або кредиторська заборгованість, тобто не погіршують фінансове становище, і якщо підприємство вирішить отримати кредит у банку, то при визначенні коефіцієнтів фінансової платоспроможності підприємства, зобов’язання за лізинговими платежами ніяким чином не погіршать їх
  • в лізингові платежі включені всі витрати, пов’язані з реєстрацією, страхуванням, оцінкою, оформленням застави предмета лізингу. Це означає, що лізингоотримувач буде сплачувати тільки лізингові платежі і ніяких додаткових та “прихованих” комісій та платежів
  • на об’єкт лізингу не може накладатися арешт, він не підлягає конфіскації та передачі в податкову заставу
  • після закінчення договору лізингу об’єкт реалізується за залишковою вартістю

Нормативні акти.